Академічна доброчесність (англ. Academic integrity) — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Чинний в Україні з 28 вересня 2017 року Закон «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VІІІ (Стаття 42)[1] і Закон «Про вищу освіту»[2] в редакції від 28 вересня 2017 року, окремо визначають зміст поняття доброчесності в академічній площині.

Згідно з пунктом 4 статті 42 Закону України «Про освіту» порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат — оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

• самоплагіат — оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

• фабрикація — вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

• фальсифікація — свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

• списування — виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

• обман — надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

• хабарництво — надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

• необ'єктивне оцінювання — свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

Згідно з пунктом 3¹ статті 58 Закону України «Про вищу освіту» науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники закладу вищої освіти зобов'язані дотримуватися в освітньому процесі та науковій (творчій) діяльності академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами вищої освіти. Зі свого боку, особи, які навчаються у закладах вищої освіти зобов'язані виконувати вимоги освітньої (наукової) програми (індивідуального навчального плану (за наявності), дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання (пункт 3 статті 63 Закону України «Про вищу освіту»)

​

Про освіту

Стаття 42. Академічна доброчесність

1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

об’єктивне оцінювання результатів навчання.

3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

4. Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

5. За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;

позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;

відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

6. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

відрахування із закладу освіти (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту);

позбавлення академічної стипендії;

позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання.

7. Види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності.

8. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

9. Форми та види академічної відповідальності закладів освіти визначаються спеціальними законами.

10. За дії (бездіяльність), що цим Законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.

​

КОДЕКС

ПРО АКАДЕМІЧНУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ

здобувачів освіти, педагогічних працівників закладу позашкільної освіти Центру дитячої та юнацької творчості Городищенської міської ради Черкаської області

 

1. Загальні положення

 

1.1. Кодекс про академічну доброчесність здобувачів освіти, педагогічних працівників (далі - Кодекс) закріплює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування між педагогічними працівниками, здобувачами освіти (учнями) та батьками.

1.2. Мета Кодексу полягає в дотриманні високих професійних стандартів в усіх сферах діяльності ЦДЮТ (освітній, методичній, науково-дослідній, виховній тощо), підтримки особливих взаємовідносин між педагогічними працівниками та здобувачами освіти, запобігання порушення академічної доброчесності.

1.3. Цей Кодекс розроблено на основі Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про авторське право і суміжні права», «Про видавничу справу», «Про запобігання корупції», Цивільного Кодексу України, Статуту ЦДЮТ, Колективного договору та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України та нормативних (локальних) документів закладу позашкільної освіти.

1.4. Педагогічні працівники та здобувачі освіти, усвідомлюючи свою відповідальність за неналежне виконання функціональних обов’язків, формування сприятливого освітнього середовища для забезпечення ефективної організації освітнього процесу, розвитку інтелектуального, особистісного потенціалу, підвищення престижу ЦДЮТ, зобов’язуються виконувати норми цього Кодексу.

1.5. Норми цього Кодексу закріплюють правила поведінки безпосередньо у трьох основних сферах – освітній (навчальній), науково-методичній та виховній (морально-психологічний клімат у колективі).

 

2. Поняття та принципи академічної доброчесності

 

2.1. Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

2.2. Для забезпечення академічної доброчесності в ЦДЮТ необхідно дотримуватися таких принципів:

• демократизм;

• законність;

• верховенство права;

• соціальна справедливість;

• пріоритет прав і свобод людини і громадянина;

• рівноправність;

• гарантування прав і свобод;

• науковість;

• професіоналізм та компетентність;

• партнерство і взаємодопомога;

• повага та взаємна довіра;

• відкритість і прозорість;

• відповідальність за порушення академічної доброчесності.

2.3. ЦДЮТ здійснює свою діяльність окремо від політичних уподобань, партій, релігійних об’єднань та рухів у будь-якій формі організації.

2.4. Дотримання академічної доброчесності  педагогічними працівниками передбачає:

• дотримання норм Конституції України;

• дотримання норм чинного законодавства України у сфері освіти;

• дотримання загальноприйнятих етичних норм;

• дотримання норм законодавства України про авторське право;

• повагу до осіб, які здобувають освіту, до їхніх батьків та осіб, які їх замінюють, незалежно від віку, статі, стану здоров’я, громадянства, національності, ставлення до релігії, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, а також інших обставин;

• об’єктивне та неупереджене оцінювання знань і умінь здобувачів освіти;

• якісне та своєчасне виконування функціональних обов’язків;

• дотримання правил посилання на джерела інформації у разі використання відомостей, написання методичних матеріалів, наукових робіт тощо;

• нерозголошення конфеденційної інформації, інформації з обмеженим доступом та інших видів інформації відповідно до вимог законодавства у сфері інформації та звернень громадян;

• надання достовірної інформації;

• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами  освіти;

• уникання приватного інтересу та конфлікту інтересів;

2.5. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• дотримання норм Конституції України;

• дотримання норм чинного законодавства України в сфері освіти;

• дотримання загальноприйнятих етичних норм;

• дотримання норм законодавства України про авторське право;

• повагу до педагогічних працівників;

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

• подавання на оцінювання лише самостійно виконаних робіт, що не є

запозиченими або переробленими з інших, виконаних третіми особами;

• повагу честі і гідності інших осіб, навіть, якщо їх погляди відрізняються від ваших;

• постійне відвідання навчальних заняттях, крім випадків, викликаних поважними причинами;

• використання у навчальній або дослідницькій діяльності лише

перевірені та достовірні джерела інформації та грамотно посилатися

          на них;

• не фальсифікувати або не фабрикувати інформацію, дослідження,

наукові результати з їх наступним використанням в роботі;

• не пропонувати хабар за отримання будь-яких переваг у навчальній

або дослідницькій діяльності;

• нести персональну відповідальність за порушення академічної доброчесності;

• своєчасне інформування адміністрації ЦДЮТ у разі отримання доручень, що є незаконними або становлять загрозу гарантованим законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам;

 

3. Організація роботи Комісії з питань академічної доброчесності

 

3.1. З метою виконання норм цього Кодексу в ЦДЮТ створюється Комісія з питань академічної доброчесності (далі - Комісія).

3.2. Комісія наділяється правом одержувати і розглядати заяви щодо порушення цього Кодексу та надавати пропозиції адміністрації закладу позашкільної освіти щодо накладання відповідних санкцій.

3.3. У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, законодавством у сфері освіти, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, Статутом, Правилами внутрішнього розпорядку закладу позашкільної освіти, іншими нормативними (локальними) документами та цим Кодексом.

3.4. Склад Комісії затверджується наказом директора ЦДЮТ за поданням рішення педагогічної ради закладу позашкільної освіти.

Строк повноважень Комісії становить один навчальний рік.

3.5. До складу Комісії входять: директор, заступник директора, педагогічні працівники, голова профспілки, голова учнівського самоврядування, голова батьківського комітету.

3.6. Будь-який працівник ЦДЮТ, здобувач освіти закладу позашкільної освіти може звернутися до Комісії із заявою про порушення норм цього Кодексу, внесення пропозицій або доповнень.

 

3.7. Головою Комісії є директор закладу позашкільної освіти, заступником – голова профспілкового комітету, секретар призначається з числа членів Комісії. Голова Комісії веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо. За відсутності Голови його обов’язки виконує заступник. Повноваження щодо ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні здійснює секретар.

3.8. Організаційною формою роботи Комісії є засідання. Засідання можуть бути чергові, що проводяться у терміни, визначені планом роботи, та позачергові, що скликаються при необхідності вирішення нагальних питань.

3.9. Рiшення комісії є правомiрним за умови присутностi на її засіданні не менше 2/3 загальної кiлькостi членів кoмiciї. Рішення приймаються відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на засіданні Комісії.

3.10. Засідання Комісії оформлюється протоколом, що підписується головою та секретарем.

3.11. Комісія не менше одного разу на рік звітує про свою роботу перед педагогічної радою закладу позашкільної освіти.

3.12. Будь-який учасник освітнього процесу, якому стали відомі факти порушення норм цього Кодексу чи підготовки про можливість такого порушення, повинен звернутися з письмовою заявою на на ім’я  голови Комісії. У заяві обов’язково зазначаються особисті дані заявника (П.І.Б., контактні дані: адреса, телефон, місце роботи, посада, відділ, особистий підпис). Анонімні заяви чи заяви, викладені в некоректній формі, Комісією не розглядаються.

3.13. На засідання Комісії запрошуються заявник та особа, стосовно якої розглядається питання щодо порушення Кодексу академічної доброчесності.

3.14. За результатами проведених засідань Комісія готує вмотивовані рішення у вигляді висновків щодо порушення чи непорушення норм цього Кодексу. Зазначені висновки носять рекомендаційний характер, подаються директору для подальшого вживання відповідних заходів морального, дисциплінарного чи адміністративного характеру.

3.15. Повноваження Комісії:

– одержувати, розглядати, здійснювати аналіз заяв щодо порушення норм цього Кодексу та готувати відповідні висновки;

– залучати до роботи експертів інших галузей, а також використовувати технічні та програмні засоби для достовірного встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності відповідно до поданої заяви;

– проводити просвітницьку роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності та професійної етики  педагогічних працівників та здобувачів  освіти;

– ініціювати, здійснювати та підтримувати дослідження з академічної доброчесності, якості освіти та науково-дослідницької діяльності;

– готувати пропозиції щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в освітню та науково-дослідницьку діяльність закладу позашкільної освіти; 

– інші повноваження відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативних (локальних) документів ЦЛЮТ.

 

4. Відповідальність за порушення академічної доброчесності

 

4.1. За порушення норм цього Кодексу учасники освітнього процесу притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством України.

4.2. Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат – оприлюднення (часткове або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими способами, як результат власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

• самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

• фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

• фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

• списування (копіювання) – виконання письмових, творчих робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час підсумкових занять і заходів, виставкової, концертної діяльності тощо;

• обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

• хабарництво – надання (отримання) чи пропозиція щодо надання (отримання) учасником освітнього процесу коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірних переваг в освітньому процесі;

• необ'єктивне ставлення до здобувачів освіти.

4.3. За порушення правил академічної доброчесності педагогічні працівники притягуються до таких форм відповідальності:

• дисциплінарна;

• адміністративна;

• відмова в присвоєнні або позбавлення раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади;

• інші форми відповідно до вимог чинного законодавства України.

4.4. За порушення правил академічної доброчесності здобувачі освіти притягуються до таких форм відповідальності:

• попередження;

• повторне проходження оцінювання (іспиту, заліку тощо);

• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

• позбавлення або обмеження наданих Центром різних видів морального та матеріального заохочення.

 

1. Попередження академічної недоброчесності

 

5.1. Для попередження порушень норм і правил академічної доброчесності застосовується комплекс профілактичних заходів, а саме:

• просвітницька діяльність серед здобувачів освіти, педагогічних працівників і батьків щодо необхідності дотримання правил академічної доброчесності, професійної етики;

• поширення інструктивно-методичних матеріалів з означеного питання;

• проведення семінарів із здобувачами освіти з питань інформаційної діяльності, написання пошуково-дослідницьких, науково-дослідницьких, підготовки творчих робіт, правил опису джерел та оформлення цитувань;

• ознайомлення здобувачів освіти та педагогічних працівників із цим Кодексом;

• посилення контролю педагогів за процесом оформлення посилань на джерела інформації у разі запозичень ідей, тверджень, відомостей тощо.

 

6. Заключні положення

​

6.1. Цей Кодекс погоджується педагогічною радою Центру та вводиться в дію наказом директора.

6.2. Зміни та доповнення до Кодексу вносяться відповідно до рішення педагогічної ради ЦДЮТ та вводяться в дію наказом директора закладу.

​

​

​

​

​

​